Російська пропаганда та недоліки української влади призвели до формування у частини українців негативного образу української держави. В той час як в сучасному світі держава залишається єдиним інструментом захисту та організації суспільства, який може забезпечити сталий прогрес, українцям намагаються вбити у голову, що держава – це корумпований чиновник і нечесний поліцейський.
В численних ТГ-каналах і Facebook-пабліках типу “Соломія Українець”, (підтвердження реальної особи якої нікому не вдалося встановити) розганяються критичні і прямо деструктивні меседжі проти української держави. В стилі махрової махновщини українцям насаджують цитати, фрази і навіть вірші, які змушують українських читачів ненавидіти і зневажати власну українську державу. Попри те, що не за що-небудь інше, а саме за державу воювали українські козаки Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, петлюрівці та бандерівці, нинішні анонімні популісти, зображають українську державу виключно як корито грошей для свиней в депутатських костюмах, а держслужбовців завжди видають за нахабних корупціонерів. Попри недоліки, які є в даржапаратах абсолютно усіх держав світу, таке викривлене ставлення до власної держави, щонайменше загрожує українцям іноземним поневоленням та геноцидом.
В Кремлі чудово знають, що як це вже було в історії, що російська регулярна армія легко впорається із розрізненими загонами народного ополчення озброєного легкою стрілецькою зброєю, а повстанців за декілька років виловить по лісах. Натомість воювати з організованою українською державою, яка має всі роди військ, тилове забезпечення, авіацію і далекобійну артилерію, бронетехніку і безпілотники, які щодня кошмарять половину Ерефії – це важке і болюче завдання для росіян. Саме тому, українська держава, як єдина ефективна організаційно-оборонна сила українського народу, яка може залучити іноземну допомогу та озброєння, стала для російською пропаганди ціллю номер один. В Кремлі знають, що для перемоги над українцями найважливіше – знищити і підірвати українську державу, а решта – справа техніки.
Показово, що ще в часи Петра І, царська адміністрація в Україні вважала своїм головним ворогом навіть не Запорізьку Січ, а козацьку старшину, проти якої Москва завжди налаштовувала простих козаків. Цар видавав накази, які заохочували рядове козацтво подавати скарги на старшину прямо московським чиновникам. Таким чином, видаючи себе за “захисника простих українців”, Москва розколювала український народ та зіштовхувала низи з верхами, результатом чого стало кріпацтво та національне поневолення.
Ще сто років тому радянська пропаганда зображала в образах “захланних панів, злодіїв та корупціонерів” діячів Центральної Ради, Гетьманату й Директорії, широко тиражувала вигадки і поодинокі випадки недоліків українських держслужбовців. А зі здобуттям незалежності російська пропаганда та її корисні ідіоти в Україні були першими, хто нищівно критикував будь-які українські державні символи та елементи, і особливо – владу.
Російська пропаганда не просто лягала на родючий грунт (адже українцям було за що недолюблювати свою владну еліту), але й сама його безпосередньо удобрювала поширенням правдивих і неправдивих новин про корупцію і зловживання української влади. Кожен раз, коли українці лаяли владу і державу, першими, хто найбільше у цьому розпинався, були проросійськи налаштовані українці та росіяни. В той час як українцям здається, що будь-які звинувачення своєї держави за високі ціни на комуналку, корупцію у владі чи недоліки роботи ТЦК завжди справедливі, а їх масштаби важко перебільшити, російська агентура лише доливає олії у вогонь невдоволення українців власною державою.
Якою б неідеальною була власна держава, варто пам’ятати, що це – єдина держава в світі, в якій українці здатні вплинути на зміну влади чи політичний курс, як це вже не раз було продемонстровано в нашій недавній історії. В інших державах чи під іноземною владою українці нічого не зможуть змінити і будуть змушені підкорятися чужій волі. Ті, хто в 1919 році вважали, що чиновник УНР гірший за московського більшовицького комісара – невдовзі пізнали голодомори та сталінські репресії. Тож українцям не варто пиляти гілку, на якій вони сидять, і що найважливіше – не варто допомагати ворогам української держави допомагати нищити єдину організовану силу на планеті, здатну захистити виживання українського народу.
Автор: Валерій Майданюк