Чимало українців закордоном зіштовхуються з питанням: чому важливо надавати військову допомогу Україні? Ерефія та опозиційні до місцевих урядів сили активно спекулюють на грошах платників податків, які йдуть для України, хоча самі витрачали в тисячі разів більші суми на даремні війни в азіатських пустелях. Тож виникає необхідність простого й короткого пояснення: чому допомога Україні – не благодійність?
Висловлюючись метафорично – якщо на вашій вулиці з’явився маніяк і напав на людину в парку – це проблема не лише тієї людини, а допомога їй – не тільки благородний жест, який додасть вам репутаційних балів. Якщо на теренах Європи одна агресивна країна нападає на іншу під надуманими причинами, які завуальовує історичними претензіями – це проблема не лише України. Тож західна військова допомога Україні – це не якась благодійність, а інвестиція у загальноєвропейську безпеку. Адже якщо Україна програє війну чи її буде заморожено – наступною жертвою стане якась з держав Східної Європи – країни Балтії, Молдова, Польща чи Фінляндія. Війна потрібна путінському режиму з двох причин.
По-перше, перемогами диктатори завжди відвертали увагу від економічних проблем і натомість давали народу почуття ейфорії та єдності, а негаразди – списувати на ворогів.
По-друге, агресор, який почав війну проти однієї країни, вже не може зупинитися без силового вирішення проблем з іншими країнами. Невипадково Гітлер напав на одна за одною більшість європейських країн. Так само Мао Цзедун, Саддам Хусейн та інші диктатори завжди починали агресію проти декількох сусідів. Україна для Путіна стала четвертою воєнною жертвою після Чечні, Грузії і Сирії і наївно сподіватися, що п’ятої з якоїсь причини не буде.
Військова допомога України є вкладом у перемогу демократії над авторитаризмом заради запобігання Третій світовій війні. Гіпотетичний тріумф російського агресора стане сигналом для авторитарних режимів по всьому світу, що можна безкарно захоплювати чуже. Китай, відчувши слабкість Заходу, нападе на Тайвань, а США доведеться або воювати, або кидати напризволяще союзника, з яким підписано оборонну угоду. Північна Корея нападе на Південну, Венесуела нападе на Гайяну – всі, кого досі стримував світовий порядок встановлений цивілізованими країнами – почнуть реалізовувати імперські амбіції. Якщо західні союзники допустять поразку України – в світі стане на декілька десятків ядерних держав більше. Невеличка сума з бюджету західних країн для допомоги Україні сьогодні – означає мир та спокій для їхніх громадян завтра.
Дослідники Китаю стверджують, що Сі Цзіньпін вже підраховує ціну вторгнення у Тайвань. Якщо Кремль досягне успіху – техаських платників податків, які кричать “ні цента Україні!” завтра мобілізують на війну проти мільярдного Китаю. У війну також може бути втягнуто Японію, Індію, Австралію – мільйони завтрашніх жертв, через нинішню недалекоглядність і невмотивовану жадібність. А перемога України стане попереджувальним сигналом для Китаю, який буде змушений надовго відкласти вторгнення на Тайвань.
Допомога Україні сьогодні – це не подачка на милість, а сигнал геополітичним маніякам, що світова спільнота не мовчатиме, а захищатиме мир і безпеку в світі. А Кремль – назавжди забуде про військовий похід на захід та кордони НАТО 1997 року.
Автор: Валерій Майданюк