Психічні розлади позначаються на фізичному здоров’ї людини, часто супроводжуються різного типу залежностями (алкоголізм, наркоманія), спричиняють труднощі соціальної адаптації та інтеграції, позначаються на працездатності людини. В Україні ця проблема загострилася внаслідок повномасштабної війни, пише Dyvys.info.
Це створює серйозні виклики як для держави, так і для суспільства. Підтримка психічного здоров’я людини стала одним з пріоритетних завдань державної політики. Від його розв’язання залежить боєздатність Збройних Сил і резистентність країни загалом при величезних загрозах, у тому числі й самому її існуванню.
Про це на Форумі «Психосоціальні послуги: виклики сьогодення, пропозиції рішень, система координації, доступність для людини» говорив ректор Українського католицького університету Тарас Дубко.
Прогнози зростання потреб психологічної підтримки населення
У Міністерстві охорони здоров’я прогнозують, що через війну психологічної підтримки потребуватимуть понад 15 млн українців. При цьому близько 3–4 млн людей треба буде призначати медикаментозне лікування. Після війни щонайменше кожна п’ята людина буде мати негативні наслідки для психічного здоров’я. За даними МОЗ, у 20–30 % осіб, які пережили травматичні події, може розвинутись ПТСР. Крім того, через 5–7 років очікують зростання кількості осіб з наркотичною, алкогольною та іншими залежностями. Через психоемоційне напруження, спричинене війною, українці постаріють на 10–15 років, тобто хвороби, притаманні для зрілого та літнього віку, будуть траплятися на 10–15 років раніше, ніж це було до війни.
«Якщо є прогноз, що 15,7 млн осіб в Україні потребуватимуть психологічної допомоги, то 3,5 млн з них матимуть певний розлад психічного здоров’я», – обмірковує Тарас.
ВООЗ прогнозує, що до 2025 року кожен другий українець може зіткнутися з проблемами у сфері ментального здоров’я. На думку деяких фахівців, для психологічної реабілітації українців після війни знадобиться до 20 років.
«Розвиток певних форм ментальних порушень значно впливає на продуктивність людей, а відтак і на економіку країни – утрати від проблем, пов’язаних з психічним здоров’ям, можуть сягати 4–5% ВВП».
Водночас навчальна програма з основ психічного здоровʼя в Україні покриває менш як 50 % тем аналогічних програм у розвинених країнах. Кожен другий ветеран та члени його родини потребуватимуть психологічної допомоги. Потенційної потреби в послугах відчуватимуть близько 2 млн.
Ще однією проблемою є те, що, навіть визнаючи наявність у себе проблем із психікою, значна частина громадян не готова звертатися по допомогу до фахівців, уважаючи, що їхні складнощі недостатньо серйозні, вони самі можуть з ними впоратися і що є люди, які більше потребують психологічної допомоги.
«Проблема нехтування своїм здоров’ям – як психічним, так і фізичним – є, на жаль, досить типовою для України. Наші співгромадяни часто звертаються до фахівців лише тоді, коли розлад або хвороба прогресувала настільки, що стала серйозною загрозою, тоді як її діагностування на початковій стадії сприяло б ефективному лікуванню й швидкому поверненню людини до нормального життя. Нині ж діагностують менш як 10 % від прогнозованого поширення розладів психічного здоров’я».
Проблеми підтримки психічного здоров’я військовослужбовців
Участь у війні або життя на території, де йде війна, значно підвищує відсоток психічних розладів як серед військових, так і серед мирного населення. Спостерігають поширення ПТСР, депресії, фобій.
«Якщо в роки Першої світової війни та на початку Другої світової вчені вважали, що психотравматизації на полі бою зазнають винятково особи зі слабкою та нестійкою психікою, а психічна травма була синонімом боягузства, то бойова практика останніх років Другої світової істотно скорегувала ці погляди. Так, попри численні заходи з виявлення осіб з нестійкою психікою в процесі психологічного відбору до військ у закордонних арміях, психологічні втрати мали тенденцію зростати», – розповідає Тарас Дубко.
У багатьох військовослужбовців після першого перебування в зоні бойових дій можуть виявлятися симптоми депресії, тривоги або гострої реакції на бойовий стрес чи бойову травму, депресивні реакції, генералізований тривожний розлад. Багато з них потребують допомоги фахівців – психологів, психіатрів, психотерапевтів, оскільки мають більший ризик розвитку ПТСР.
Встановлено, що від 20 % до 40 % військовослужбовців потребують психологічної допомоги. Симптоми гострої травми виявляють у 60–80 % захисників, які були очевидцями загибелі побратимів чи мирного населення або бачили тіла померлих. Ризик появи симптомів порушення психіки стосується більш молодих військових, віком 18–24 років, у яких виявлено симптоми депресії або які мали проблеми з алкоголем. Симптоми ПТСР розвиваються приблизно у 12–20 % вояків, які перенесли бойову травму, але не звернулися за психологічною допомогою через побоювання зневаги за прояви слабкості, боягузтва, загрозу військовій кар’єрі.
«Стан психічного здоров’я військовослужбовців значно гірший, ніж серед решти населення – тривожні, великі депресивні розлади трапляються серед військових удвічі частіше проти цивільних. Військові більше вдаються до речовин, що змінюють психічний стан, зокрема зловживання алкоголем серед них трапляється у 2,3 раза частіше. Водночас в армії чоловіки більше схильні до такого зловживання, ніж жінки. Останніх же частіше вражають тривожні розлади, ПТСР та розлади настрою. Військові, які брали участь в активних бойових діях, майже в 7 разів частіше мають ПТСР, набагато більше зловживають алкоголем та іншими речовинами, ніж решта військових».
Тим часом можна констатувати, що забезпечення Збройних Сил України психологами є недостатнім – недоукомплектовано 29 % штату. Лише 62 % офіцерів-психологів мають освіту за спеціальністю. За результатами дослідження кадрового забезпечення ЗСУ, на 400–500 військовослужбовців працює 1 психолог. Натомість, до прикладу, в армії Ізраїлю встановлений норматив військових психологів та соціальних працівників – 1 фахівець на 70–90 осіб.
Державна політика психосоціальної підтримки
Створено Міжвідомчу координаційну раду з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. На базі Міністерства охорони здоров’я сформовано Проєктний офіс з розробки національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Його задекларовано як «платформу для об’єднання всіх партнерів, яка пронизує всі рівні – і професійне коло, і політичне, практиків, міжнародних експертів, волонтерів».
До Проєктного офісу ввійшли фахівці МОЗ, Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров’я України, громадська організація «Безбар’єрність». Експертизу та підтримку в реалізації проєкту надає ВООЗ та глобальна Референтна група з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Міжвідомчого постійного комітету.
У межах розпрацювання та реалізації програми передбачено:
- проведення експертного авдиту із залученням фахівців ВООЗ, на основі якого буде створено модель системи надання допомоги;
- напрацювання покрокового плану реалізації моделі після її обговорення з широким колом представників професійної спільноти, експертів, лідерів громадської думки;
- побудову системи навчання, сертифікації, моніторингу якості підготовки психологів, психотерапевтів, лікарів-психологів, які працюють у системі більшості міністерств;
- навчання сімейних лікарів, психологів, соціальних працівників, освітян швидких методик психологічної підтримки;
- створення реєстру фахівців і методик, систематизацію даних, випрацювання моделі перенавчання й перепідготовки кадрів, системи їх залучення.
Було проведено авдит потреб населення в послугах зі сфери психічного здоров’я.
А на розширеному засіданні Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоровʼя та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок агресії РФ проти України, презентовано Оперативну дорожню карту «Пріоритетні багатосекторні заходи із психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні під час та після війни». У документі визначено пріоритети, на які мають орієнтуватися всі, хто працює у сфері психічного здоров’я в умовах гуманітарної кризи.
«Дорожню карту створили після низки консультацій з українськими органами влади та національними і міжнародними агенціями, які працюють у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки і беруть участь у реагуванні на надзвичайні ситуації в Україні. Консультаційний процес організувало МОЗ за підтримки ВООЗ в Україні у співпраці з Технічною робочою групою з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки та Референтною групою з питань психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в надзвичайних ситуаціях Міжвідомчого постійного комітету», – пояснює Тарас.
Оперативна дорожня карта дасть змогу швидко реагувати на виклики тут і зараз. У ній визначено пріоритети, на які мають орієнтуватися всі, хто працює у сфері психічного здоров’я в умовах гуманітарної кризи. Це дасть змогу узгоджувати свої дії відповідно до аналітично визначених пріоритетів.
У межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки розпрацьовано:
- довідник «Базові навички турботи про себе та інших»;
- новий розділ «Довідника безбарʼєрності» – «Етика взаємодії у період стресу»;
- керування стресом у застосунку «BetterMe»: «Mental Health»;
- ролики для телебачення «Скажи чесно, ти як?», аптечка самодопомоги від українських зірок і телеведучих;
- серія анімаційних відеороликів про природу стресу, допомогу собі та близьким.
Громадські ініціативи надання психологічної підтримки
Значний внесок у підтримання психічного здоров’я громадян роблять профільні неурядові організації. Зокрема, Національна психологічна асоціація (НПА) на початку червня 2022 р. запустила безоплатну гарячу лінію в Україні, яка працює у форматі авдіо- та відеодзвінків. Подібні гарячі лінії НПА створила у двадцяти європейських країнах за допомогою іноземних партнерів. На лініях працюють фахові психологи, які мають відповідний досвід та пройшли підготовку надання допомоги в ситуаціях кризи.
«Це важливо, оскільки не у всіх країнах українські біженці можуть отримати не лише фінансову й медичну, але й психологічну підтримку. Крім того, завдяки таким гарячим лініям українці за кордоном підтримують ментальний зв’язок з Батьківщиною».
Є й інші платформи з безплатної психологічної допомоги. Це, зокрема, Цілодобова психологічна підтримка «Запорука», «Хаб стійкості»; Група психологічної підтримки «Разом»; Центр психологічної підтримки «ОбійМи»; Центр психологічного консультування «Open Doors», онлайн-платформа «Розкажи мені»; телеграм-канали «Психологічна підтримка», «Перемога» (останній – для осіб з 8 до 22 років); онлайн-програма «Бути батьками ангела»; Національна професійна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я «Lifeline Ukraine»; Реабілітаційний центр із надання безплатної психологічної допомоги «Крок назустріч» та ін.
Психологічна підтримка ветеранів
Послуги з психологічної реабілітації ветеранів та членів їхніх сімей, згідно з реєстром постачальників таких послуг, надають 48 закладів охорони здоров’я в різних регіонах країни.
«Можна прогнозувати, що надалі їх чисельність зростатиме. Водночас використовуються сучасні методи психосоціальної підтримки ветеранів, які не вимагають звернення до фахівців. Акцент в них роблять на взаємодію і взаємодопомогу осіб, що потребують такої підтримки».
Так, у рамах проєкту «Психічне здоров’я для України», який реалізовують за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва і за сприяння МОЗ України та Національної психологічної асоціації України, створено посібник «Організація ветеранських груп самодопомоги “рівний – рівному”» для надання кращої психосоціальної підтримки ветеранам. Він містить рекомендації органам місцевого самоврядування на рівні територіальних громад щодо створення зазначених груп.
Залишити відповідь