Якщо зараз вбити в пошуковий запит словосполучення «інформаційна гігієна» – ви отримаєте у видачі тисячі статей і порад на різних ресурсах тільки за останній рік. Частина з них буде містити приблизно однаковий зміст, проте також ви побачите і дуже багато порад, які будуть між собою відрізнятися. То чи не настав той момент, коли автори курсів з інформаційної гігієни мають вчитися інформаційній гігієні? І як в цьому розібратися пересічному громадянину.
Візьму на себе сміливість пояснити базові речі щодо інформаційної гігієни в контексті повномасштабної війни з росією. Тим більше що війна триває не тільки на фізичному полі бою, але й в інформаційному. І на ньому ми, в цілому, даємо успішну відсіч ворогу та цілком успішно ведемо наступальні інформаційні кампанії.
Отже, базове визначення інформаційної гігієни полягає в тому, що це певна фільтрація всього потоку інформації, яку отримує людина. Інформаційна гігієна допомагає не засмічувати голову фейками, непотрібною інформацією, протистояти паніці та шахрайству. Мета – зниження негативного впливу інформації на психічний, фізичний та соціальний стан людини.
Основні правила інформаційної гігієни:
- Завжди перевіряйте джерело інформації, на яке посилається автор.
Не лінуйтеся «клікнути» на всі посилання, зашиті в текст новини, а якщо посилань немає – шукайте першоджерело через пошукові системи. Не лінуйтеся також робити переклад іншомовних джерел, зараз це технічно нескладно. В ідеалі ви маєте знайти всі згадані в тексті першоджерела, на які посилаються автори.
І якщо є неспівпадіння між новиною і першоджерелами – ви маєте справу з дезінформацією, якщо читаєте безпосередньо «вкид», або, можливо, з мізінформацією, якщо цей вкид поширили несвідомо різні ЗМІ.
- Уникайте повторюваної інформації.
Один з найдавніших механізмів маніпуляції, який достатньо ефективно працює. Бо часто повторювана неправдива інформація, яку людина чує з абсолютно різних джерел, змушує підсвідомість в неї повірити. Це не стосується новин про подію, яка щойно трапилася, проте дуже ймовірно, що часто повторювана «аналітика», «експертна думка» або інша не оперативна інформація – інструмент маніпулювання.
- Перевіряйте експертність.
Дуже часто як інструмент «вкидання» в інформаційне поле дезінформації використовують «думку експерта». Не кожна людина, яка назвала себе експертом, є таким насправді. А всі гучні назви на кшталт «національний стратегічний аналітичний центр досліджень», «президентом» чи «провідним аналітиком» якого є цей експерт, можуть бути назвою громадської організації, створеної для продукування фейків, або і взагалі – назвою анонімної сторінки в фейсбук чи Телеграм.
Якщо людина, яку вам представляють як експерта, не є таким в цій галузі за освітою, або його «прогнози» постійно помилкові, або з його іменем постійно пов’язані скандали – уникайте інформації, яка йде від нього.
Псевдоексперт може бути як свідомим джерелом дезінформації, так і через свою некомпетентність поширювати неправдиву інформацію несвідомо. Дуже часто такі експерти є коментаторами різних подій на телебаченні, оскільки їх головна мета – заповнити сітку мовлення телеканалу між випусками новин.
- Не робіть висновків на основі заголовків.
Заголовки дуже часто не відповідають змісту новин, або спотворюють її. Завжди читайте повний текст новини.
- Знижуйте інформаційне навантаження.
Можливо, ключове правило. Постійно занурення в інформаційний потік в період війни неодмінно призведе до емоційного виснаження, стресу та зниження уваги та критичного мислення. Бажання дізнатися більше інформації про одне і те саме явище може зіграти злий жарт – ви потонете в хаосі інформації.
Втрата критичного мислення і емоційне виснаження змусять підсвідомо вас шукати приємну інформацію, яка насправді не відповідатиме дійсності. Ви будете вірити в неіснуючі перемоги, а потім – ще більше втрачати емоційну рівновагу через розчарування в тому, що цього не відбулося.
Робіть паузи в споживанні інформації, хоча б годину на день, чи день або півдня на тиждень. Важлива інформація, яку вам треба знати, все одно не омине вас, але при цьому ви значно покращите свій емоційний стан.
- Вивчайте різні точки зору на одну проблему.
В першу чергу звертайте увагу на те, чи та чи інша інформація подається однаково. Якщо є різні точки зору на певні події, вивчіть їх всі і в першу чергу довіряйте офіційним джерелам інформації та авторитетним ЗМІ.
Зрозуміло, що у випадку якісної дезінформаційної кампанії неправдиву інформацію можуть поширювати і ті, кому варто довіряти, проте в більшості випадків це правило працює. До авторитетних ЗМІ варто відносити тих, хто має незалежне або іноземне фінансування, на кшталт Радіо Свобода, ЗМІ з довгою історією та відсутністю публічних скандалів.
- Насторожуйтесь, коли починаються емоції.
Використання слів «шок», «не може бути», «сенсація» та подібних, особливо в заголовках – ознака того, що це маніпуляція. Також остерігайтеся будь-яких заголовків чи новин, які дуже чіпляють за емоції, де описуються дуже детально якісь злочини, криваві, сексуальні, аморальні деталі. Емоції цих новин покликані відволікти вас від змісту новини, яка може бути абсолютною вигадкою.
- Шукайте, кому вигідно, щоб ви дізнались новину та повірили в неї.
Спробуйте проаналізувати хто отримає вигоду від того, що ви повірите в новину. Хто зацікавлений в тому, щоб ви діяли відповідно до того, до чого вас закликають. Дізнавайтеся більше про власників ЗМІ, які поширюють інформацію.
Виходьте з того, що насправді в інформаційному просторі абсолютної правди не існує. Те, що наші вороги вважають правдою, є абсолютною брехнею для нас. Тому не намагайтеся переконати всіх у власній правоті. Завжди існуватимуть люди, в яких буде інша точка зору. І інша правда про події.
Головне – вірити в Україну та її Збройні Сили!
Автор: Юрій Гончаренко, Фонд сприяння демократії.
Залишити відповідь