30 вересня путін підписав «договори про входження» до складу рф нових окупованих територій. Очільник кремля заявив, що Донеччина, Херсонщина, Луганщина і Запорізька область – це тепер «російські території» і їх статус не обговорюється.
Оголосивши про «входження» до росії українських регіонів, російська влада розраховувала на «кримський варіант» розвитку подій, але стикнулась з низкою таких проблем, які ставлять під загрозу державність самої росії.
Передбачувано, анексію не визнала жодна країна світу, представники міжнародних організацій заявили, що ця процедура була організована в умовах військової окупації і не може мати жодних законних наслідків. Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй вважає так зване входження до складу рф тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей несумісним із принципами Статуту ООН та таким, що порушує територіальну цілісність і суверенітет України.
Навіть через місяць після анексії кремль не може надати офіційну карту «нових кордонів рф». В російському Центрі геодезії та картографії на запити ЗМІ відповідають, що «кордони не пройшли остаточного затвердження». І це не дивно – після оголошення територією росії як окупованих, так і не непідконтрольних областей, російські державні кордони перетворилися на умовну категорію, легітимність якої не визнає жодна цивілізована країна. Адже замість уявного кордону наразі лінія фронту, що динамічно змінюється, причому, не на користь рф. Фактично, реальний державний і митний кордон рф з Україною де-факто залишається на колишньому місці.
Підвішеним залишається питання про створення нового федерального округу – у ЗМІ з’являлися повідомлення то про об’єднання нових територій в один Кримський федеральний округ, то про приєднання до Південного федерального округу, до складу якого включено Крим. Більше того, частково окупованим Херсонській та Запорізькій областям й двом районам Миколаївської області окупанти навіть не вигадали жодного проміжного статусу. За цим вочевидь стоять інтереси різних кланів путінської еліти, тому на швидке рішення тут чекати не варто.
На анексованих територіях виник передбачуваний управлінський хаос – тут одночасно існують квазіструктури різноманітного складу та різні рівні керованості – військова влада, «військово-цивільні адміністрації», держапарати «народних республік»…
Формально керують «місцеві» кадри з числа польових командирів «ополчення», місцевих політиків із партії регіонів та кпу, а також українських силовиків, які перейшли на бік сепаратистів. За 8 років з «місцевих» сформувались осередки мафіозного типу, які і надалі бажають залишатися максимально незалежними від російських кураторів. З метою розколоти та взяти під контроль місцеву еліту кремль намагається наситити її російськими кадрами. Так, в «ДНР» главою «республіки» призначений ветеран «російської весни» д.пушилін, а урядом керує російський чиновник в.хоценко. Схожий розклад і в «ЛНР»: голова «республіки» – колишній кадровий офіцер СБУ л.пасічник, уряд очолює польовий командир у 2014-2015 роках с.козлов (перший віце-прем’єр при ньому – колишній віце-губернатор Курганської області в.кузнєцов).
На окупованих Херсонській та Запорізькій областях місцевих кадрів відчутно не вистачає, корумповані структури «місцевої» влади лише формуються під керівництвом колишніх народних депутатів від партії регіонів в.сальдо (Херсон) та є.балицького (Запоріжжя). Тому фактична влада обох анексованих областей зосереджена в руках російських глав «урядів»: на Херсонщині – колишнього віце-губернатора Калінінградської області с.єлісєєва, у Запоріжжі – екс-глави уряду Вологодської області а.кольцова.
Під великим питанням ділові якості новопризначених російських «гауляйтерів», адже відправка на окуповані території стає для них своєрідною карою за провину перед путіним. Регулярні замахи на окупаційних чиновників не додають бажаючих обіймати ці пости.
Так, колишній чиновник МНС рф полковник о.катериничев після звинувачень у причетності до загибелі голови відомства є.зінічева був відправлений у відставку і знову «сплив» на посаді першого заступника окупаційної адміністрації Херсонської області, а вже 30 вересня 2022 року загинув внаслідок обстрілу з боку ЗСУ. Інший приклад – «комендант» Енергодара в Запорізькій області о.молоков, колишній начальник управління ЖКГ в Алушті, засуджений 2019 року на 4 роки за хабарі.
Складно просувається процес адміністративної асиміляції місцевого населення шляхом активної паспортизації. Місцева влада змушує мешканців терміново отримувати російські документи, погрожуючи в іншому разі позбавленням соціальної допомоги, неможливістю влаштуватися на роботу або займатися бізнесом. Проте окупаційна влада незадоволена темпами паспортизації, особливо на територіях Луганської та Донецької областей, окупованих цього року. На територіях Херсонської та Запорізької областей значна частина населення відверто ворожо налаштована, і навіть проросійськи налаштовані жителі отримувати російське громадянство не поспішають, оскільки регіон у будь-який момент може бути звільнений ЗСУ. До речі, з моменту переходу ЗСУ у контрнаступ активна видача паспортів на території Донбасу призупинилася, за офіційними даними, «з технічних причин».
І головне, паспорти, видані на окупованих територіях, не визнаються ні в Україні, ні в Європі.
Виявляються марними спроби окупаційної адміністрації «промити мізки» мешканцям та переконати їх у «безальтернативності росії». Місцеві журналісти масово відмовилися співпрацювати із окупантами, незважаючи на пропозиції високих зарплат та погрози. Більшість із працівників ЗМІ виїхали на вільну територію. Мирний опір і саботаж дій окупантів та колабораціоністів з боку активної частини суспільства посилюється.
Реалії і умови, в яких щодня живуть мешканці окупованих територій. Суди на тимчасово окупованій території відсутні, а закони не діють. Ті, хто вийшов із місць незаконного утримування, розповідають про численні тортури, знущання, приниження, насилля, у тому числі сексуального характеру. Офіційні Telegram-канали та російські ЗМІ майже не щодня повідомляють про затримання «українських терористів», викриття «агентурних мереж», «терористичних груп». Терористами виявляються депутати, керівники комунальних установ та підприємств, підприємці, волонтери, звичайні громадяни. Там, де проходила активна фаза бойових дій, досі немає електрики, газу, водопостачання та каналізації.
Оголошений на території окупованих росією чотирьох областей «воєнний стан» лише посилює весь абсурд ситуації. Адже це лише підстава для тотального розграбування окупованих територій після т.зв. евакуації населення.
Будь-які спроби росії шляхом окупації змінити правовий статус тимчасово контрольованих нею територій в Україні, включно з Донецькою, Херсонською, Луганською та Запорізькою областями, а також Кримом і містом Севастополь, приречені на поразку.
Залишити відповідь